Шкільні події

 

З 23 по 26 грудня 2016 року учні 6- А класу здійснили подорож до м. Чернівці. Екскурсовод зустрів нас з потяга та супроводжував під час всіх екскурсій. Спочатку ми поїхали з міста в гори Карпати.

 

Перевал Німчич

Щоб піднятись до перевалу Німчич потрібно пройти в гору 1500 метрів. По дорозі екскурсовод розповідав дітям про гуцулів та їх звичаї. Також він додав, що гуцули ходять горами кожного дня, щоб заробити собі на життя. Деякі гори мають висоту 1600 метрів і вище, від цього не розвинута рослинність.

Ні́мчич (інша назва — Турецька Вершадь) — перевал у Покутсько-Буковинських Карпатах (Українські Карпати). Розташований на межіПутильського та Вижницького районів Чернівецької області, на вододілірічок Виженки і Черемоша.

Висота 580 м. Схили круті, тому дорога йде серпантином з багатьма поворотами. Поблизу перевалу — виходи залізистих мінеральних вод. Поширені низькогірні лісові ландшафти з ялиново-ялицево-буковими лісами. Через перевал раніше проходила автодорога Чернівці —Вижниця — Путила. Але після прокладення нового відтинку Вижниця —Підзахаричі — Хорови вздовж Черемоша перевалом майже не користуються. Німчич — об'єкт туризму, з нього ведуть пішохідні маршрути до пам'яткок природи — «Протяті Камені» та «Печера Довбуша».

Північно-східні схили перевалу розташовані в межах Вижницького національного природного парку.

Найближчі населені пункти: с. Виженка, с. Хорови

А також розповідали про тримбіту: її довжина 6,5 метри - це духовий інструмент, для виготовлення якого потрібна смерека, в яку влучила блискавка. Звук трембіти залежить від її довжини.

 

 

 

Відвідання садиби Святого Миколая

 

Після перевалу Німчич учні поїхали до садиби Святого Миколая, яка знаходиться в Національному парку Гуцульщини. Садиба складається з двох частин (перша частина - пошта Св. Миколая, друга - приймальня Св. Миколая). В будинку перше, що вони побачили це пошту з листами від дітлахів, найкращі з цих листів виставляють на поштамп, в другій кімнаті знаходиться вітальня Св. Миколая, в якій він приймає гостей. В третій кімнаті -  музей Карпат, музей Гуцульщини, де знаходяться різні звірі. Четверта кімната - це спальня, де відпочиває Св. Миколай.

 

 

Також в садибі є місце, де можна написати подяку або побажання Св. Миколаю. Всі діти ходили до цього місця. Пізніше всі пішли до самого Св. Миколая. Деякі говорили побажання, деякі просили подарунки і розповідали вірші. Св. Миколай уважно всіх вислухав і сказав, що виконає всі їхні побажання.

 

 

Відвідання сріблястих водоспадів Шешори

 

 

Учням розповідали, що водоспади, на мові гуцулів - це Гуки. Вони є маленькими та великими, а також шаленими.

Шалені гуки дуже швидкі. Кожні 34 роки в водоспадах вода піднімається. Температура води не сягає вище 23 градусів. Шешори - це сріблясті водоспади, вони так називаються, тому що під променями сонця вода дуже гарно виблискує і переливається. Площа водоспаду 0,5 гектара - це великий Гук, він один з найгарніших водоспадів Карпат. Малий Шешорський Гук має висоту лише три метри.

 

 

 

 

Косівський ринок

 

Потім діти вирушили за сувенірами на Косівський ринок, який знаходиться в західній частині Косова, на вулиці Черемшина.

Косівський ринок - це традиційна гуцульська ярмарка в Прикарпатті. Там можна купити вироби, які зробили люди власними руками. Він відкривається один раз в тиждень, а саме в суботу.

 

Відвідання Старого Міста

Турецька площа

 

За австрійської доби площа була без іменна, але потім дістала назву Турецька, або як зараз її називають Пресвятої Марії. До сьогодні на площі зберігся міст, який має назву Турецький. На 600 річчя ювілею міста площа була рекунструйована. Відремонтували криниці та відновили резервуар для води, на майданчику з північного боку фонтан, а на крутому схилі біля мосту розмістили квітковий годинник, по середині площі збудували великий залізний велосипед (забутий Гуллівером). Це один з ковальських виробів, які дарували Чернівцям на день міста ковалі.

 

 

Місто розділяє на дві частини річка Прут. Зараз на обох сторонах живуть люди, але на лівому березі місто зародилось, в той час коли на правому березі не було нічого. На лівій стороні живе 550 тис. мешканців, а на правій 250 тис.

В школі євреїв в Чернівцях навчався відомий акордеоніст Ян Табачник, його мати була з Гуцульщини, а батько - за походженням єврей.

 

Йосеф Ляйцер подарував Чернівцям костел - Найсвятішого Серця Ісуса. Архітектором був Йосип Главка із Чехії. 25 листопада 1894 року громадяни міста слухали першу Службу Божу. Костел реконструювали в 1996 році.

В Чернівцях є традиція рівно о 12 годині кожного дня на Ратуші трубач грає мелодію «Марічки» на чотири сторони світу. Прослухати виступ можна на центральній площі. Ця традиція була започаткована більше ста років тому. Архітектором Ратуші був Андреас Мікуліч Фон Радецький, а будівником Адольф Марін. Також в місці є так званий Дім - Корабель, його збудували десь в кінці 20 ст. на сьогоднішніх вулицях Шалом-Алейхемам і Головній. Про цей дім є одна легенда.

Що наче один брат жив та працював в Чернівцях, а інший був моряком. Вони купили землю і побудували там дім. Оскільки один брат був моряком, побудувати дім вирішили в формі коробля,Там є палуба,  яка вирізняється з інших будинків.Так в ті часи, коли відбувалися свята брати виходили на палубу і вітали людей зі святом

На площі також є костел - Святого Хреста, він римо – католицький. Його почали будувати в 1787 році, за наказом австрійського цисаря Йосифа 2. Костел будували дуже довго, цілих 27 років. Його будували так довго,  тому що або архітектори робили щось не правильно в кресленнях і кожного разу опадав другий поверх, або тому, що він загорявся. Також на лівій стіні  костела є сонячний годинник.

 

Відвідання Чернівецького університету

 

 

Після прогулянки по старому місту учні 6-А класу поїхали до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Університет раніше був Резиденцією православних митрополитів Буковини та Далмадії. Проект університету створи Йосиф Главка. Він створив не традиційний комплект візантійського та романського стилю. За австрійської влади ЧНУ мав три факультети: православної теології,практичний і філософський. У цей час в університеті навчалися не лише буковинці, а й галичани.

Після розпаду Австро -Угорської імперії 1918 р. і прилучення Буковини до Румунського королівства, до 1940 р. ЧНУ був вищим румунським навчальним закладом. У 1918 - 1940 рр. з університету було звільнено українських професорів, а філософський факультет поділено на два: філосовсько - літературний та природознавчий. З 1955 р. навчальний заклад поділено на 11 факультетів: історичний, математичний, біологічний, економічний, хімічний, філософський, технічний, фізико - математичний, заочний та  51 кафедра.

 

Цікавою є історія бібліотеки, заснована в 1852 р. Це перша публічна бібліотека на Буковині. В ній нараховано 2,6 млн. примірників, серед них є підручники англійської, німецької, румунської, старогрецької та польської мови. Але пізніше бібліотеку підпалили.

29 жовтня 2011 року ЧНУ занесений до Світової спадщини ЮНЕСКО.

 

Чернівецька церква Трьох Святих

 

Вона зведена в 1882 р. Православний храм в 1963 р. визнаний пам'яткою архітектури національного значення. 20 серпня 1863 р..Франц Йосиф 1 затвердив план будування церкви, автором проекту став Йосиф Главка. Вона була побудована в грецькому стилі. В церкві проходять практичні заняття філосовсько - теологічного факультету ЧНУ.

 

Так учні 6-А класу відвідали Чернівці. Діти дізналися багато нового та цікавого. Деякі учні виявили бажання вступити до Чернівецького університету після закінчення школи. Після приїзду до Києва у дітей було багато емоцій та вражень.

 

Учениця 6-А класу Наталія Юденко

Фото15

Facebook

Twitter

Google Plus

YouTube

ЗНО та ДПА