Відбір прийомів педагогічного впливу повинен бути чітким і педагогічно виправданим.
"Щоб змінити людей, їх треба любити.Вплив на них пропорційний любові до них"
І.Песталоцці
2.2. Характеристика мстивої поведінки.
Учні, витівки котрих продиктовані помстою, виглядають злими, похмурими, навіть тоді, коли вони бездіяльні. Здається, що вони завжди готові провокувати вчителя. Цих учнів можна розпізнати навіть по мові, яка переповнена негативними епітетами на адресу оточення.
2.2.1. Активна форма
Непрямі фізичні акти насилля. Учень – «месник» виконує непрямі насильницькі дії, спрямовані не на вчителя, а на те, що з ним пов’язано у свідомості учня. Він ламає, псує щось. Він може порізати ножем ваш стіл або стілець, обрізати ножицями кімнатні квіти, якщо йому відомо, що ви особливо турбуєтеся про шкільне майно, він може зламати рами, вирвати сторінку із бібліотечної книги тощо.
Психологічні акти насилля. Учні, що застосовують цей спосіб помсти, знають безліч способів неявно висловити своє «я тебе ненавиджу». Такі психологічні атаки рідко відбивають справжні сильні почуття учня, що виникли у відносинах із вчителем, а швидше є способом маніпулювання вчителем. Юні «месники» тонко відчувають, які слова особливо боляче зачіпають дорослого. Вони проникливі, знають слабкі місця вчителя і вміють користуватися цим знанням, чим легко викликають у вчителя почуття гострої образи і ….безпорадності.
Ось кілька узагальнених варіантів третирування вчителів:
«Ви несправедливий вчитель!»
Моєму другу дуже пощастило. У нього інші вчителі».
Як добре, що цей предмет для мене не є улюбленим».
Якщо ви розумієте, що такі витівки є лише формою мстивої поведінки, ви можете припинити витрачати сили на обурення і словесні баталії. Спробуйте змінити установки таких учнів більш конструктивним способом.
Образа діями. Учні, як правило, добре знають «слабкі місця» вчителя, що для нього є важливим і цінним. Тому улюблений спосіб помститися – піддати атаці ці цінності. Наприклад, якщо ми вважаємо, що охайність – це обов’язкова вимога до учня і найбільш її цінуємо, то не треба дивуватися, побачивши порушення форми одягу, брудні руки чи помальований підручник. Якщо ви високо цінуєте ввічливість, завжди і скрізь, то швидше за все, він почне розштовхувати молодших біля входу в їдальню або з кимсь брутально лаятись у вашій присутності. Якщо ви багато говорите про пунктуальність, то учні «месники» неодмінно оберуть такий спосіб образити вас, як запізнення на урок бодай на хвилинку. Нічого дивного, якщо ваше обурення не викличе адекватної реакції з боку учнів-«месників», адже вони роблять це навмисно. Вчителю у такій ситуації слід пам’ятати, що такою поведінкою «месників» більше шкоди завдають самі собі.
2.2.2. Пасивна форма
Переважна більшість учнів-«месників» обирають активні форми поведінки. Такий виклик звучить зрозуміло і голосно. Єдина форма поведінки, яку можна назвати пасивною мстивістю, - це відчужене уникання. Такі учні замкнуті, похмурі й некомунікабельні. Ви шукаєте підхід до них, перебираючи усі можливі способи, але не можете ефективно впливати на їхню поведінку і, зрештою, почуваєте свою провину і нездатність щось змінити.
Далі буде