Під результатами виховного процесу розуміють ті зміни, що відбулися з учасниками навчально-виховного процесу та у стосунках між ними.
Ефективність виховного процесу визначається мірою співвідношення встановлених заходів, результату може бути досягнуто різного роду зусиллями. Тому під ефективністю виховного процесу у спеціалізованій школі №40 розуміють ступінь досягнення загального результату у відповідності до докладених педагогічних зусиль.
Особливості вивчення результатів та ефективності виховання.
Вивчення результатів та ефективності виховного процесу виконує аналітичну, контрольно-корекційну та прогностичну функцію. При цьому у нас в школі вирішується ряд задач:
а) Виявлення реального стану виховного процесу; Ця задача вирішується за допомогою педагогічного зрізу, у ході якого вивчаються стан та результативність виховної роботи з урахуванням конкретних критеріїв, показників, поставлених задач;
б) Аналіз змін, що відбулися у виховному процесі. Вивчення впливу різних умов та засобів на результати роботи, їх ефективності та педагогічну діяльність;
в) Виявлення можливостей розвитку виховного процесу; Вивчення стану й динаміки розвитку є основою для пошуку шляхів та засобів подальшого удосконалення виховного процесу;
г) Визначення ефективності впливу виховної роботи та розвиток особистості учня та вчителя, стосунків у колективі.
Вивчення результатів та ефективності виховного процесу – одне з найскладніших питань педагогічної теорії та практики. Складність обумовлена передусім тим, що на стан, результати та ефективність виховного процесу впливають не лише умови самої школі, але й зовнішнє середовище, що оточує школу. У «чистому вигляді» визначити результат впливу виховної роботи на досягнення поставлених педагогічних завдань неможливо. Чи має тоді сенс вивчати ефективність виховного процесу? Безумовно, так – відповім вам я. Бо, відмовившись від його вивчення, ми прирікаємо дітей на стихійне існування та розвиток.
Ми вважаємо недоречним встановлювати єдині для всіх колективів критерії та показники ефективності виховного процесу, тому що вони можуть бути розроблені самими учасниками з урахуванням цілей та завдань роботи, що проводиться, провідних ідей концепції, етапу розвитку виховної системи. Ці критерії працюють передусім інструментом для самоаналізу й самооцінки дітей, вчителів, батьків, шкільного колективу. Вони повинні бути достатньо конкретними, доступними для виміру зрозумілими для дітей та дорослих.
При вивченні ефективності виховного процесу слід мати на увазі, що динаміка показників може бути неоднаковою, більш того, деякі показники можуть майже не змінюватися, а іноді бути гіршими за попередній стан. Загальний висновок робиться на підставі порівняння всіх отриманих даних, що характеризують проведену роботу.
Як часто слід досліджувати стан та ефективність виховного процесу? З одного боку, дослідження здійснюються постійно, якщо мова йде про педагогічне спостереження або використання методик дослідження, а з іншого – періодично засоби спеціально-підготовлених зрізів – досліджень. Наприклад, проводиться анкетування вчителів, учнів та батьків, або створюються спеціальні педагогічні ситуації через певні відрізки часу. У цьому зв’язку можна говорити про текучі, періодичні, підсумкові, віддалені у часі результати. Доречно враховувати й аналізувати інформацію, отриману не лише у різні періоди, а й різними методами.
Найважливішими компонентами діагностики, на мій погляд, є вивчення вихованості учнів школи, єдності колективу та стосунків у ньому, дослідження організаційних аспектів.
Вивчення стану вихованості школярів.
Як вже зазначалося, ефективність виховної роботи школи визначається у якійсь вихованості учнів та випускників школи, підготовленість випускників до свідомого вибору професії, здатністю адаптуватися до сучасних умов життя, тобто соціалізуватися. Слід підкреслити, що визначення рівня вихованості учнів школи дозволяє виявити міру відповідності особистості учня запланованому виховному результату та ступінь реалізації цілі й завдань виховної роботи школи.
Що відноситься до показників вихованості школярів?
Загальноприйнятим є вважати інтегральним показником громадську спрямованість дітей, що виражається у поглядах, переконаннях, ціннісних орієнтаціях особистості. Спрямованість школярів проявляється через провідні стійкі мотиви діяльності, через інтерес до певних видів соціальної активності, через ставлення до оточуючого світу.
Виділяють три головних види спрямованості: «на себе», «на об’єкт», «на інших людей». Наприклад, «на себе»: бути здоровим, жити весело, розважатися; «на об’єкт»: наявність цікавої справи, захопленість заняттям; «на інших людей»: бажання допомогти оточуючим, наявність друзів.
Можливим є й інший підхід до характеристики спрямованості особистості: позитивна, тобто спрямованість на добро, створення, й негативна, тобто спрямованість на зло, знищення.
Існує точка зору дослідників, що показником вихованості школяра є наявність соціально-значущих якостей. За рівнем її сформованості дається загальна оцінка вихованості учнів. Якості особистості розглядаються як сплав специфічного для даної якості мотиву та форм, способів поведінки.
Який комплекс якостей може виступати як показник вихованості учнів школи?
На даний час відсутня єдина програма, котра б визначала вимоги до вихованості школяра що закінчує навчання. У 40-й школі вважається, що це неможливо зробити у зв’язку із тим, що існують найрізноманітніші типи загальноосвітніх навчальних закладів, випускники яких значно можуть й повинні відрізнятися один від одного. Із цього виходить, що кожний навчальний заклад в справі сам визначити образ свого випускника, на формування якого й буде спрямований педагогічний процес у даній школі. У якості орієнтира для характеристики вихованості випускника можна обрати низку інтегральних стосунків до найвищих цінностей: до людини, до країни, до школи, до праці, до прекрасного, до природи, до самого себе.
Для вивчення результатів та ефективності виховного процесу в школі найбільш об’єктивними й показниками, що реально виміряються, на погляд виховного центру нашої школи, є провідні мотиви поведінки дітей, моральні цінності й орієнтації, вчинки наших учнів. Виходячи с цього, пропонуємо низку методик, що можуть бути використані у вивченні стану вихованості учнів.
Оскільки реальним проявом вихованості є вчинки, що важливо зафіксувати їх, спостерігаючи за поведінкою учнів, або, створюючи спеціальні ситуації в основі яких лежить свобода вибору школярами своїх дій.
«Акт добровольців» як метод вивчення спрямованості особистості може природно «вливатися» у навчально-виховний процес. Наприклад, у школі через певний проміжок часу з являються наступні оголошення:
- Діти! Допоможемо вчителям в оформленні кабінетів! 5 вересня запрошуємо всіх бажаючих у школу на 10 годину. Рада «ШАНСу»
- Всіх бажаючих запрошуємо на дискусію «Як нашу школу зробити красивою та затишною».
- Тих, хто хоче взяти участь у підготовці й проведенні Новорічного свята для учнів початкової школи, чекаємо 25 листопада о 14-й годині в актовій залі школи. Реалізатори проекту «Початківці лорди».
Ось ще декілька ситуацій, які у різні роки були створені у нас в школі.
- Учитель підходить до старшокласників і просить допомоги у підготовці свята для малюків.
- Через хворобу одного з реалізаторів загально-шкільного проекту комусь слід взяти організаційні функцій на себе.
- Класний керівник звертається із проханням до учнів допомогти перевести меблі.
Спрямованість особистості учня достатньо яскраво проявляється у ситуації вибору. Старшокласники з великою зацікавленістю готуються до проведення заходу. Але в першому класі захворів учитель, й у першачків може не відбутися екскурсія. Старшокласникам пропонується відмовитися від участі у вечорі та поїхати їх першокласниками на екскурсію. Як поведуть себе старшокласники, яка реакція на таку пропозицію виникне у них – все може характеризуватися вихованістю учнів.
Поведінка учнів у ситуації вибору свідчить про провідні мотиви вибору. Наприклад, у школі проводиться година творчості. Учням пропонується обрати предмет своєї діяльності з переліком наступних занять:
- Розробка програми чергового загально-шкільного свята;
- Виготовлення подарунку для молодших школярів або ще для когось;
- Підготовка сюрпризу для однокласників;
- Виготовлення прикрас для вечірнього вбрання;
- Вивчення елементарних навичок самооборони тощо;
Дітям пропонується обрати заняття із вказанням його головного призначення:
- Проявити свої таланти;
- Зробити приємний сюрприз для друзів;
- Надати допомогу молодшим;
- Пограти, весело провести час;
- Набути вміння встановлювати контакти з людьми тощо.
Перелік занять, що можуть бути запропоновані для вибору учням, залежать від реальної ситуації у школі, від тих справ, до яких діти готуються. Співставлення результатів вибору учнями занять у декількох ситуаціях дозволяють визначити провідні мотиви їх поведінки й діяльності. З цього виходить, що хоч би деяке збільшення кількості випускників школи, що виявляють активність в наданні допомоги іншим людям, свідчить про підвищення ефективності виховної роботи школи.
Спрямованість особистості може бути вивчена за допомогою методу «недописана теза». Дітям пропонується за невеликий проміжок часу закінчити одне або декілька речень. Час для закінчення фрази надається як правило не більше 10-15 секунд, потім йде початок наступного речення. Ми пропонуємо для приклада кілька недописаних речень:
- Людина щаслива, коли...
- У гарній школі завжди...
- Якби я знайшов клад, то...
- Якби я міг все, то я...
- Найголовніше у житті...
- Неможливо прожити без...
Під час обробки матеріалів, отриманих внаслідок використання даного методу, думки учнів слід згрупувати таким чином, щоб можна було визначити співвідношення цінностей учнів:
а) індивідуалістичних або громадських;
б) предметних або духовних;
в) тих, що містять лихо або добро для оточуючих.
У спрямованих на створення або руйнування. Спрямованість особистості учня, характер його цінностей можна з ясувати за допомогою анкети, у якій пропонується надати відповідь на наступні запитання та завдання:
- Чому не можна запізнюватися на урок?
- Написати десять слів або фраз, відповідаючи на питання: Що ти більше за все ненавидиш?
- Що ти збираєшся робити у вільний час?
- Напиши бажання в порядку значущості для тебе.
Визначення провідних мотивів учнів можливо за допомогою шкалування й ранжування. Учням пропонується визначити, що й у якому ступені приваблює їх у діяльності. Для відповіді використовується наступна шкала:
- Приваблює дуже сильно;
- Значно приваблює;
- Приваблює слабко;
- Зовсім не приваблює.
1) Цікава справа.
2) Можливість спілкування з різними людьми.
3) Можливість допомоги друзям.
4) Можливість поділитися своїми знаннями.
5) Можливість творчості.
6) Можливість набути нові знання та вміння.
7) Можливість керувати іншими.
8) Можливість брати участь у справах свого колективу.
9) Можливість заслужити повагу товаришів.
10) Можливість зробити добру справу.
11) Можливість виділитися серед інших.
12) Можливість розвинути у собі певні риси характеру.
Обробка результатів. Для визначення мотивів, що переважають слід виділити наступні боки:
а) громадські (суспільні) мотиви (пункти 3, 4, 8, 10);
б) особистісні мотиви (пункти 1, 2, 5, 6, 12);
в) престижні мотиви (пункти 7, 9, 11).
Порівняння середніх оцінок по кожному блоку дозволяє визначити мотиви, що переважають участі учнів у діяльності.
Вставлення ефективності виховної роботи в школі передбачає порівняння показників, які характеризують випускників протягом декількох років і цією метою можна оформити наступну таблицю:
Вважаючи вихованість учнів важливим показником виховної роботи, слід підкреслити те, що параметри, котрі фіксують вихованість та її динаміку, не можуть у повній мірі характеризувати ступінь мотиву виховної роботи в школі на учнів, або на дітей впливають інші фактори (родина, соціальне оточення, засоби масової інформації, Інтернет тощо). Це слід враховувати при аналізі та оцінці ефективності виховної роботи навчального закладу, педагогічних працівників.
Далі буде