Одним з найважливіших критеріїв, що дозволяють визначити ефективність виховної роботи школи, є рівень розвитку колективу й стосунків учасників навчально-виховного процесу.
У психології та педагогіці розроблено показники й методики, за допомогою яких можна це зробити. Найважливішою характеристикою розвитку колективу є соціально-психологічний клімат у ньому, дослідження якого здійснюються за наступними показниками:
- Задоволеність членів колективу взаємними стосунками, процесом організації діяльності, керівництвом;
- Пануючий настрій;
- Взаємостосунки керівників та підлеглих, старших та молодших, дорослих і дітей;
- Ступінь участі членів колективу в управлінні, рівень розвитку самоврядування;
- Згуртованість, продуктивність спільної діяльності;
- Відчуття власної гідності у кожного члена колективу, гордість за свій колектив;
- Захищеність всіх членів колективу.
Основною характеристикою розвитку колективу є стан взаємодії його членів. У школі вивчення взаємодії у колективі може відбуватися на декількох рівнях: учитель-учень, учень-учень, педагог-педагог, старший-молодший, батько-вчитель, батько-учитель, батько-батько.
Про розвиток колективу можна судити за рівнем самоврядування в учнівському та педагогічному колективах й у всій школі.
Стисло охарактеризуємо основні показники розвитку колективу для того, щоб вчителі могли врахувати їх при розробці власних методик дослідження, під час організації спостереження, а також при описі стану рівня розвитку колективу як критерія ефективності виховної роботи.
При діагностиці колективу необхідно пам’ятати про багатоаспектність цього явища та обрати для дослідження ті показники, що у найбільшій мірі важливі для оцінки ефективності виховної роботи. Класні керівники можуть самостійно обирати такі показники та відповідні їм діагностичні засоби. Наприклад, методику «Наші стосунки», яку запропонував Л.М. Фридман, тощо.
Методика «Наші стосунки»
Мета: виявити ступінь задоволеності учнів різноманітними сторонами життя класного колективу.
Проведення. Учню пропонується ознайомитися, наприклад, із шістю твердженнями. Слід записати номер того твердження, яке більше за все співпадає із його думкою.
Наприклад, для вивчення дружби, згуртованості, або, навпаки, конфліктності може бути запропонована низка тверджень:
- Наш клас дуже дружний та згуртований.
- Наш клас дружний.
- У нашому класі немає сварок, й конфліктним наш клас назвати неможна.
- І нашому класі іноді бувають сварки, але конфліктним наш клас назвати неможна.
- Наш клас недружній. Часто виникають сварки.
- Наш клас зовсім недружній. Важко вчитися у такому класі.
Друга серія тверджень дозволяє виявити стан взаємодопомоги (або її відсутність):
- У нашому класі прийнято допомагати без нагадування.
- У нашому класі допомога надається лише своїм друзям.
- У нашому класі допомагають лише тоді, коли про це хтось просить.
- У нашому класі допомога надається лише тоді, коли вимагає учитель.
- У нашому класі не прийнято допомагати одне одному.
- У нашому класі відмовляються допомагати один одному.
Ті судження, що відмічені більшістю учнів свідчать про стан взаємостосунків та атмосферу у колективі. У той же час думка конкретного учня показує, як він себе почуває у системі цих стосунків.
Для того, щоб зафіксувати динаміку розвитку шкільного або класного колективу, доречно скласти таблицю, у яку щорічно слід заносити результати діагностики. Наприклад, для учнів шкільного колективу таблиця може бути складена наступним чином:
Вивчення ефективності педагогічних засобів.
Вивчення ефективності виховного процесу передбачає дослідження його організації та передбачає:
- Визначення найбільш ефективних педагогічних засобів;
- Виявлення існуючих «прогалин», встановлення малоефективних впливів та негативних впливів в організації виховного процесу;
- Встановлення причин, що знижують його ефективність;
- Виявлення шляхів, що сприяють розвитку виховної роботи.
Щоб вивчити організацію виховного процесу, необхідно зібрати інформацію, яка відображає:
а) зміст та форми діяльності вчителів, учнів, батьків;
б) результати виховного процесу, тобто зміни у вихованості дітей, стосунках між учасниками навчально-виховного процесу, розвитку колективу;
в) що і як з проведеного вплинуло на розвиток виховання учнів, тобто ефективність застосованих засобів.
Перший блок інформації може бути отриманий під час аналізу планів, навчально-виховних розробок справ, робочих записів, зроблених вчителем під час проведеної роботи, у бесіді та в процесі колективного аналізу. Зміст та організація збору інформації за другим блоком були викладені раніше.
Найбільш доступним методом вивчення ефективності використовуваних виховних засобів є, на наш погляд, колективний аналіз життєдіяльності школи, класу, об'єднань, однак результати такого аналізу корисно доповнити й уточнити за допомогою використання інших методів збору інформації. З цією метою заповнюються анкети учнями, педагогами і батьками.
Наведемо приклад запитань анкети, що дозволяють визначити ефективність педагогічних засобів, що застосовуються, наприклад конкретних справ:
- Назвіть найпам’ятніші справи навчального року.
- Які справи сприяли встановленню дружніх стосунків у колективі.
- Організатором яких справ у класі був ти? Тощо.
При складанні «зрізових» анкет особливо важливо продумати можливість швидкої їх обробки. У таких анкетах найчастіше використовуються питання закритого типу, тобто ті, що регламентують вибір думок, або передбачається можливість використання «шкалування» оцінок та думок. Наведемо приклад такої анкети.
Мета: визначити, що і в якій мірі у школі є значущим для дітей, впливає на їх ставлення до оточуючого світу; вивчити ефективність виховних засобів, ступінь їх впливу на результати виховного процесу.
Проведення. Кожному учню пропонується оцінити ступінь нижче перерахованих засобів на:
а) його ставлення до життя; формування у нього позитивних якостей;
б) обстановку та психологічний клімат у школі.
Оцінити пропонується за наступною шкалою:
6 – вплинуло дуже сильно;
5 – вплинуло сильно;
4 – вплинуло у значній мірі;
3 – вплинуло, але не значно;
2 – майже не вплинуло;
1 – не вплинуло;
0 – негативно вплинуло.
Обробка результатів. Підраховується середній бал з усіх оцінок кожного засобу й визначається ефективність його впливу на учнів у порівнянні з іншими.
Провідним засобом, що впливає на розвиток дітей, вчителів, стосунки у колективі, є діяльність, у яку включаються учасники освітнього процесу і яка організується у різноманітних формах.
Вивчення ефективності форми виховної роботи передбачає визначення її результатів і співвідношення цих результатів із затратами, зусиллями педагогічних працівників, організаторів роботи, що проводилися.
Результати заходу характеризуються ступенем розв'язання виховних задач, мірою його впливу на розвиток стосунків між дітьми, на розвиток їх активності та творчості, прояви їх індивідуальності, самореалізацію. Для вивчення результатів та ефективності заходу використовуються різноманітні засоби.
1) Спостереження за поведінкою учнів у процесі підготовки і проведення заходу, коли надається можливість фіксувати позицію кожної дитини за певними показниками. Порівняння даних спостережень для різних ситуацій дозволяє оцінити ефективність окремих педагогічних засобів, використовуваних при проведенні заходу, і в цілому ефективність форми виховної роботи.
2) Спостереження за поведінкою дітей, їхніми відносинами після проведення заходу. Так, наприклад, після бесіди про культуру поведінки чи обговорення відносин у колективі важливо знайти факти, що підтверджують позитивні зміни в поведінці і діях дітей, щоб переконатися в корисності проведеної форми виховної роботи. Якщо після завершення розмови по якій- небудь темі на класній годині учні продовжують обговорювати зачеплену проблему, можна припустити, що класна година в певній мірі досягла своєї мети.
3) Анкетування учасників діяльності. Даний метод недоцільно використовувати часто. Опитування треба провести в тому випадку, якщо захід проходив вперше чи є сумніви в ефективності і доцільності тих чи інших використовуваних засобів.
Можна використовувати відкриті питання, наприклад: що вийшло і чому? Що не вийшло і чому? Чи потрібна була дана справа і чому? Якби знову проводилася ця справа (захід), став би ти приймати в ній участь?
Відповіді на ці питання дозволяють представити педагогам бачення дітей, виявити значимі для них елементи, зіставити свої задуми з реальною оцінкою втілення цих задумів.
У ряді випадків корисну й об'єктивну інформацію може дати шкалована анкета, що швидко заповнюється й обробляється. Наприклад, учням пропонується дати відповіді на питання:
- Якою мірою ти зміг виявити свої здібності і таланти в цій справі?
- Якою мірою тобі удалося виявити активність, зацікавленість? тощо.
При цьому використовується наступна шкала: 4 - цілком виявив; 3 - в основному; 2 - частково; 1 - мало; 0 - не зміг виявити.
Або:
- Оціни корисність цього заходу для розвитку відносин у нашому колективі.
- Оціни корисність цієї справи для розвитку твоїх творчих здібностей.
Пропонується шкала:
4 - корисно;
3 - скоріше корисно, чим некорисно;
2 - важко сказати;
1 - скоріше некорисно, чим корисно;
0 - некорисно.
Учні в анкеті по відповідній шкалі можуть оцінити ефективність, корисність і значимість для окремих фрагментів, прийомів, елементів, з яких складалася дана форма роботи.
4) Кольорограма. Кожен учень оцінює конкретну форму роботи за допомогою кольорових жетонів. Зміст оцінок може залежати від характеру і цілей заходу. Наприклад, кожен учень оцінює заняття, що відвідав.
5) Символічна оцінка настрою після заходу. Наприклад, після завершення заходу пропонується зафіксувати свій настрій, опустивши жетон в один з пакетів з наступними малюнками:
а) світить сонце;
б) хмари на небі, і пробиваються промені сонця;
в) йде дощ.
Символічна оцінка використовується не у всіх випадках, тому що є такі форми роботи, у яких на перший план виступає не емоційний стан учасника, а корисність і важливість зробленого. У ряді випадків емоційна оцінка не є критерієм ефективності заходу. (Наприклад, серйозна і складна розмова, дискусія, що можуть спонукати до осмислення, переживання, але при цьому емоційний стан може бути суперечливим, неоднозначним).
6) Віддалена оцінка форми виховної роботи. Наприкінці року учням пропонується згадати всі заходи, у яких вони брали участь чи які організували в колективі, і оцінити їх за допомогою кольорограми, шкали, словесно. У дітей є можливість оцінити ці справи в порівнянні, а педагогам залишається проаналізувати результати оцінок і виявити найбільш діючі засоби.
Важливим показником результативності будь-якої справи (заходу) є післядія, тобто коли в процесі проведення чергового заходу, підведення його підсумків народжується нова ідея, система дій по її реалізації чи нова справа.
Про ефективність форми виховної роботи можна судити по тому, як учні включилися в колективний аналіз, наскільки глибоко і суттєво вони характеризують проведену роботу на етапі підготовки і здійснення заходу.
Перед колективним аналізом форми роботи дуже важливо оцінити результативність (як захід уплинув на кожну дитину і на взаємини дітей), а також знати думку учнів про дієвість використовуваних прийомів і засобів у ході проведеної роботи.
Доцільно враховувати, що ефективність форм виховної роботи вивчається для того, щоб педагоги й організатори могли внести коректив в наступні дії, в організацію чергових справ з урахуванням поставлених цілей і задач, постійно відслідковувати розвиток виховного процесу.
Далі буде