Доповідь заступника директора з навчально-виховної роботи Бабич-Куриляки С.Г. на Педагогічних читаннях за темою "Оцінювання знань як стимул розвитку" 20.11.2020 р
Перевірка знань, оцінки й оцінних суджень – це тема, яку вчителі найбільше обговорюють між собою на перервах, різноманітних засіданнях, зустрівшись у вчительській. Дотримуючись різних підходів до проблеми, майже всі вчені схильні вважати, що школа має сприяти особистісному розвитку учнів, а також робити їх компетентними в основних галузях життя.
Саме тому посилення уваги до проблеми контролю знань викликане не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості учнів, рівень якості викладання, але й потребою вдосконалити всю систему навчання.
Оцінювання знань може бути стимулом для учня, воно ж може суттєво вплинути на рівень його домагань, самооцінки тощо.
Щоб виявити рівень розвитку компетенцій, учитель використовує різні форми та методи перевірки й оцінки знань, умінь, навичок учнів. Перевірка знань дає вчителю інформацію про хід пізнавальної діяльності учнів, про те, як триває засвоєння, які корективи потрібно внести.
Аналіз і оцінка знань, умінь і навичок учнів (контроль за навчанням) – невід’ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки процесу навчання, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодіння певним змістовним блоком, а з другого – своєрідною сполучною ланкою в системі навчальної діяльності особистості.
Система аналізу й оцінки знань, умінь і навичок учнів передбачає реалізацію таких основних функцій.
1. Освітня (навчальна) функція полягає, у забезпеченні зворотного зв’язку як передумова підтримання дієвості й ефективності процесу навчання. У ньому беруть участь два суб’єкти: учитель й учні. Тому система навчання може функціонувати ефективно лише за умов дії прямого і зворотного зв’язків. У процесі навчання добре проглядається, в основному, прямий зв'язок (учитель знає, який обсяг знань має сприйняти й усвідомити учень), а зворотний зв'язок (який обсяг знань, умінь і навичок і як засвоїв кожний учень) налагоджується складно, епізодично. Слухаючи змістовну відповідь товариша або спостерігаючи за виконанням вправ, учні звіряють з ними свої знання, ставлять запитання, доповнюють, визначають недоліки, що сприяє повторенню й систематизації знань усіх учнів. Освітнє значення для учнів має й те, що вони слухають доповнення вчителем неповних відповідей учнів. Учень, який відповідає перед класом, повторює вивчений матеріал, розвиває вміння й навички, краще усвідомлює навчальний матеріал.
2. Виховна функція полягає у впливі аналізу й оцінки навчальної діяльності на формування в учнів низки соціально-психологічних якостей:
• організованості;
• дисциплінованості;
• відповідальності;
• сумлінності;
• працьовитості;
• дбайливості;
• охайності;
• наполегливості та ін.
Очікування перевірки також спонукає учня регулярно готувати уроки. Крім того, перевірка й оцінювання знань допомагають учневі самому оцінити свої знання та здібності: одні позбуваються зайвої самовпевненості, інші починають відчувати впевненість у власних силах. Усе це сприяє формуванню позитивного ставлення учнів до навчання.