5 простих правил для батьків

Доповідь вчителя математики Самойленко Г.М. на  Психолого-педагогічному семінарі за темою "Безпека дитини в Інтернеті" 12 листопада 2020 року

 

Підвищуйте власну комп'ютерну та інтернет-обізнаність.

2. Опановуйте інтернет разом із дитиною.

3. Станьте другом дитині у соціальній мережі, або попросіть близьких знайомих зробити це.

4. Встановіть "Батьківський контроль". Регулярно оновлюйте антивірус.

5. Створіть територію безпечного інтернету. Використовуйте поновлюваний перелік безпечних для дитини сайтів.

 

Інтернет-залежність: боремося чи піддаємося?

     Сьогодні наша реальність така: дитина сидить з ноутбуком на підлозі, жадібно намагається пройти онлайн-гру і збити нарешті настирливий корабель противника! На вітання він відповідає кивком голови, недбалим махом руки і швидкою відповіддю «мама-не-заважай-мені-я-дуже-зайнятий!». Все, що залишається робити батькам — задуматися, спробувати змінити ситуацію і безнадійно зайти в глухий кут.

      Якщо вашому «Інтернет-шпигунові» від 11 — 17 років, і він тривалий час (більше 2-х годин дня) сидить біля комп’ютера, тоді вам варто уважніше ознайомитися як з фізичними, так і психологічними симптомами Інтернет-залежності.

      Фізичні симптоми визначити більш реально, ніж психологічні. У зв’язку з цим ми перераховуємо найбільш поширені:

— біль у зап’ястях

— сухість в очах

— порушення сну

— головний біль

— біль у спині

— нерегулярне харчування

— порушення сну.

       Наявність декількох характеристик у вашої дитини вже говорить про те, що він проводить необмежений час за ноутбуком. Щоб зберегти здоров’я вашого чада, потрібно діяти і шукати альтернативу!

 

 

Шукаємо виходи з ситуації, що склалася:

      — Обмежте час користування Інтернетом до 30 хвилин на день. Натомість купіть квитки в кіно для дитини та її друзів. Повірте, всі будуть тільки щасливі!

      — Використовуйте час, проведений в Інтернеті з користю. Наприклад: попросіть дитину пограти в суперцікаву гру завтра, а сьогодні подивитися онлайн-трансляцію з Парижу. Познайомте його з Ейфелевою вежею, Тріумфальною аркою і Лувром.

       — Не лінуйтеся, не здавайтеся і будьте хитрими. Попросіть про допомогу: наприклад, вам дуже потрібно дізнатися ім’я кота з твору Булгакова «Майстер і Маргарита». Проінструктуйте, підкажіть, що спочатку потрібно зайти в пошукову систему, далі ввести ім’я твору і почати пошуки. Діти люблять допомагати і відчувати те, що вони потрібні.

      Ваше основне завдання: не лякати дитину Інтернет-залежністю, а шукати альтернативні рішення. Впевнені, що у вас все вийде. Головне — не здаватися і не піддаватися!

Кібербулінг

        Кібербулінг – психологічне насильство в мережі, переслідування з боку однолітків, що проявляється у вигляді знущань, насмішок, залякувань, інших дій, які негативно впливають на психічний стан підлітка.

        Вільне володіння необхідними технологіями дозволяє «агресорам» створювати іменні сайти образливого змісту, поширювати чутки, викладати фото-або відеоматеріали, що принижують гідність дитини або займатися від його імені кібер тероризмом, що загрожує безпеці дітей.

       У дитини створюється відчуття безвиході, навіть вдома його не залишає почуття тривоги, він впадає в депресію. Інформаційна атака може призвести до суїциду.

       Тінейджери рідко звертаються за допомогою, сумніваючись, що будуть зрозумілими та  бояться заборони на користування інтернетом. Необхідно знати, знущання в мережі карається чинним законодавством. Варто відразу звернутися в правоохоронні органи з наданням доказів.

Кібермисливці

Ким є типові інтернет-співрозмовники?

       Соціологічні опитування про безпеку дітей-підлітків в інтернет мережі надають такі дані про контакти:

·  родичі – 43 %;

·  віртуальні друзі – 21%;

·  незнайомі люди – 36%;

      Однак за великим рахунком віртуальні друзі – теж незнайомці. Таким чином, велику частину свого часу в мережі діти приділяють спілкуванню з сторонніми людьми, діляться своїми переживаннями, секретами, планами.

       Кібермисливці – хороші психологи, встановивши контакт на форумі, при обміні миттєвими повідомленнями в чаті, вони досить швидко набувають статусу друзів.

      Спочатку входять в довіру, оточуючи турботою і розумінням проблем, вислуховують, підтримують. Після цього «друг» поступово вносить до розмови нотки сексуальності, відбувається обмін фото, демонстрація матеріалів еротичного характеру.

Мета кібермисливця – особиста зустріч.

 

 

Перегляди: 580
Друк