"Методика проведення масових заходів" Виступ Мацієвської С.О., заступника директора з виховної роботи 4 лютого 2021 року під час панельної дискусії на тему: «Методика підготовки масового заходу».
Розкриття принципів і методики роботи над сценаріями виховних заходів потребує комплексного підходу, де будуть взаємодіяти і мета, і завдання, і система засобів педагогічного впливу на учня.
Так, скажімо, готуючи сценарій виховного заходу і реалізуючи його в дії, організатор заходу розвиває всі сторони особистості учня, включаючи його в різні види діяльності: через осмислення суті та напрямку літературного матеріалу, музичних і художніх засобів; шляхом залучення учасників до підготовки костюмів, виготовлення, оформлення, пошуків і добору музики, окремих номерів – епізодів тощо.
Щоб приступити до роботи над створенням сценарію і його впровадженням в практику, необхідно розкрити специфіку виховного закладу. При цьому слід враховувати:
1) емоційно-образний вплив на особистість, який доповнюється засобами театралізації, переважно інформаційно-логічного характеру;
2) унікальність можливостей виховної роботи в тому, що вона забезпечує широку участь учнів, розвинену практику різноманітної самодіяльності, сприяє активному самовираженню особистості;
3) вікові особливості дітей.
У всіх формах роботи надзвичайну роль відіграє використання достовірних життєвих матеріалів, які переконливо діють на думки й почуття як учасників так і глядачів.
За своїм жанром і формою сценарій схожий на драматичний твір. В обох них вказуються дійові особи, зазначається, де відбувається дія. У сценарії, як і в п’єсі, є ремарки-вказівки щодо образного і звукового оформлення.
Сценарист повинен мати відібрані тексти. Знати характер музики чи іншого виду мистецтва, який пропонується з тим, щоб знайти йому відповідне місце, правильно скомпонувати матеріал.
Головним об’єднуючим компонентом у сценарії є сюжетний хід, який є зримим, образним вираженням ідейно-тематичного задуму сценарію.
Будь-який сценарій виховного заходу має чотири основні компоненти: експозицію, розвиток дії (основний зміст), кульмінацію, фінал.
Сценарій ділиться на ряд епізодів (дій), які можуть вміщувати в собі ще дрібніші частини, які є відносно завершеними і “працюють” на розкриття основної думки конкретного епізоду.
Усі частини й епізоди повинні мати підтекст, який рухає сценарій до “понад завдання” – загальної мети виховного заходу. Звідси можна говорити про “безперервність дії”, яка спостерігається у виборі матеріалу, зв’язку, засобах підтримки уваги присутніх, драматургічного напруження, “міцності на розрив”, окремих епізодів, номерів.
У процесі підготовки сценарію слід продумати, щоб кожен його епізод не повторювався лише за змістом. А й за формою, характером, настроєм.
Слід дотримуватись логіки розвитку й наростання дії завершення повного епізоду. Дія повинна підводити до кульмінації, в якій найяскравіше розкривається ідея сценарію.
Фінал будь-якого виховного заходу – надзвичайно важлива частина. Він повинен бути по-особливому емоційним, щоб стати найбільш сприятливим моментом для прояву активності і учасників, і виконавців. Поширеною формою фіналу є об’єднані виступи виконавців і присутніх. Колективне виконання пісні, клятва, прийняття послання, звернення, марш, покладення квітів тощо.